Софія Київська
Заповідник
Софіївський Собор у Києві

Визначні місця Києва
Екскурсії Київ
тур вихідного дня Київ
екскурсії по Києву
екскурсійні тури
гарячі тури Київ
гарячі путівки Київ

БАШТИ Софіївського собору

Гвинтовими сходами двох башт можна піднятися на другий поверх. Вхід до південної башти знаходиться в західній частині колишньої південної зовнішньої галереї, вхід до північної башти - в північній частині західної внутрішньої галереї.

У давнину баштовими сходами піднімалися на другий поверх (хори, або полаті) члени княжої родини і найближчі придворні. Башти мали входи тільки ззовні і були цілком ізольовані від приміщень першого поверху. Вхід до північної башти був на західному фасаді, вхід до південної - на південному фасаді собору. Під час перебудови собору в XVIІ-XVIII століттях обидва зовнішні прорізи були замуровані, а входи до башт зроблені зсередини собору. Стіни, склепіння, стовпи і підсходові простори башт були прикрашені фресковим розписом, більша частина якого збереглась до наших днів. Своїм змістом і манерою виконання ці фрески займають особливе місце в системі розпису собору. Тут відсутні релігійні сюжети. Фрески зображають картини побуту константинопольського імператорського і київського княжого дворів, різноманітні сцени полювання, театральні і циркові видовища, народні розваги та ін.

Однак, як показали останні дослідження доктора історичних наук С. О. Висоцького, головною темою, що об'єднувала розписи обох башт, була розповідь про важливу політичну і культурну подію в житті Київської Русі середини X століття - про візит в столицю Візантійської імперії Константинополь прабабки Ярослава Мудрого київської княгині Ольги і про зустріч її з імператором Костянтином Багрянородним.

І в північній, і в південній баштах загальне розташування розписів, їх композиційна будова і рух фігур у кожній сцені передбачають огляд фресок знизу вгору, в міру підйому на другий поверх.

ПІВНІЧНА БАШТА

Сучасний вхід до північної башти зроблено на початку XIX століття. Праворуч від входу, у підсходовому просторі є дверний проріз кінця XVII - початку XVIII століття. Первісний вхід до башти міститься навпроти сучасного і закритий заскленою рамою. Косяки прорізу прикрашені фресковими орнаментами. Збереглись древня шиферна плита порога і дві сходинки із залишками мозаїки на підсходинках.

Під час пізніших перебудов стародавні гвинтові сходи башти були закриті новими сходинками, які не збігалися з первісними. Під час архітектурно-археологічних досліджень сходам повернуто первісні форми, своєрідність яких полягає в поєднанні крутих сходинок з пологим пандусом*. Склепіння башти піднімаються східчасто.

Фрескові розписи башти збереглися фрагментарно. Розпис центрального стовпа майже не вцілів. На склепінні башти зображені орнаменти, грифони, восьмиконечні хрести в медальйонах. У нижній частині башти, праворуч від теперішнього входу, на склепінні зображено людину з верблюдом, нижче - борців, тіла яких переплелися в поєдинку.

Безпосередньо над входом - сцена "Боротьба ряджених". Тут зображений чоловік у масці чудовиська, який хоче заколоти вилами вусатого воїна, озброєного сокирою та щитом.

"Боротьба ряджених":

Поряд - фреска "Полювання на ведмедя". Сцена динамічна і напружена: відважний вершник у шоломоподібній шапці б'є списом звіра, що напав на нього. На вершнику нарядна сорочка, оздоблена по коміру і подолу широкою тасьмою.

"Полювання на ведмедя":

У нижньому регістрі башти на стіні була розташована велика композиція, що складалася з кількох сцен. Вона розповідала про урочисту зустріч княгині Ольги в Константинополі. Від цієї композиції вціліли окремі фрагменти.

Нижче фрески "Полювання на ведмедя" частково збереглася сцена "Імператриця з почтом", справа від древнього входу зображений син Костянтина Багрянородного імператор Роман на білому коні. Обидві фрески - це, мабуть, фрагменти загальної композиції, що зображувала урочисту процесію в'їзду княгині Ольги в Константинополь. Далі на склепінні розміщено два медальйони із зображенням лучників. Вище по сходах, зліва на склепінні - фреска "Музикант", на якій бачимо сидячого чоловіка, що грає на смичковому інструменті.

"Музикант":

Трохи далі намальований собака, який біжить за оленем.

На верхньому майданчику башти, обабіч вікна, що було пробито пізніше, розміщена головна сцена циклу - "Княгиня Ольга на прийомі у Костянтина Багрянородного". Зліва зображено імператора з німбом. Він сидить на троні в парадному одязі. Поруч - два охоронці, що озброєні списами і щитами. Справа від вікна в центрі зображена княгиня Ольга в короні, з-під якої спадає на плечі прозорий плат. Поруч з княгинею - жінки з її почту.

"Княгиня Ольга на прийомі у Костянтина Багрянородного". Ліва частина композиції:

"Княгиня Ольга на прийомі у Костянтина Багрянородного". Фрагмент правої частини композиції:

Вище на склепінні зображені в медальйонах дикий осел-онагр і білий кречет. На верхньому майданчику експонується цікавий будівельний зондаж, в якому видно заповнення пазухи склепіння* порожніми керамічними глеками-голосниками.

ПІВДЕННА БАШТА

Нинішній вхід до башти пробито наприкінці XVII - на початку XVIII століття. Трохи вище на південній стіні є зондаж кладки, який свідчить про наявність тут древнього прорізу. Справа від входу невеликі двері ведуть в підсходовий простір башти, відокремлений від сходів стіною і перетворений на окреме приміщення під час пізніших перебудов. На стіні цього приміщення зберігся фресковий орнамент XI століття, який не був пошкоджений пізнішими реставраціями і зберіг первісну свіжість барв.

Інтер'єр. Південна башта:

Древні форми сходів спотворені чавунними східцями XIX століття.

У нижній частині башти збереглися цікаві фрески, що зображують мисливські сцени. На стіні безпосередньо біля сучасного входу міститься фреска "Полювання на вепра". Дуже виразна тут фігура пораненого кабана з наїжаченою щетиною на спині, який різко повернув голову в бік мисливця. Тут же на склепінні зображено полювання на диких коней з допомогою гепардів. Навпроти, на стовпі башти,- сцени "Полювання на білку" і "Лютий звір нападає на вершника". Вони вціліли неповністю. Частини, які не збереглися, дописані олією в XIX столітті. Вище на стовпі зображено чоловіка, який несе кабанячу голову й окіст.

"Полювання на вепра":

"Лев":

"Гепард":

"Лютий звір нападає на вершника":

"Полювання на білку". Фрагмент:

"Людина, що несе кабанячу голову":

Особливе місце серед фресок південної башти займає велика багатопланова композиція "Іподром", яка розповідає про другу зустріч княгині Ольги з імператором Костянтином Багрянородним на константинопольському іподромі, де вона була свідком кінних змагань. Композиція складається з кількох сцен, розміщених послідовно знизу вгору в нижньому регістрі на стіні башти. Ця композиція збереглась фрагментарно. Частина її втрачена, частина - закрита опорною стіною (аркосолієм*) XVIII століття, спорудженою для укріплення склепіння башти. Однак дослідження дали можливість виконати графічну реконструкцію композиції "Іподром". У нижній частині башти на стіні між замурованим первісним входом і вікном частково збереглося зображення стамми - приміщення для учасників змагання. Стамма складалася з чотирьох аркад, де розміщувалися візники на колісницях, запряжених четвірками коней. Далі збереглися три фігури розпорядників (четверта збита під час пізнішого розширення вікна). Один з розпорядників підняв руку і дає сигнал для початку скачок. Далі на стіні намальовані колісниці, які мчать. Контури першої проглядаються праворуч од вікна. Дві закриті аркосолієм.

Вище від аркосолія зображено палац іподрому, під ним проглядається малюнок четвертої колісниці, яка фінішує. Палац являє собою велику триповерхову будівлю, у відкритих галереях якої розміщені численні глядачі. Справа в імператорській ложі сидить Костянтин Багрянородний. Поруч з ним - постать у світлому одязі, в якій дослідники бачать зображення княгині Ольги. Фреска відзначається ніжністю колориту, поєднанням м'яких тонів - світло-коричневого, оливкового, рожевого. Малюнок виконаний впевненою рукою, старанно виписані численні деталі. Особливо переконливо передані портретні риси Костянтина Багрянородного.

"Іподром". Фрагменты:

"Іподром". Фрагмент. Княгиня Ольга та імператор Костянтин Багрянородний у ложі:

"Іподром". Фрагмент:

"Іподром". Реконструкція О. Радченка:

Далі на стіні збереглася сцена "Полювання вершників на дикого коня-тарпана".

Великий інтерес становить фреска "Скоморохи", розміщена у верхній частині башти, між вікнами. На ній зображено велику групу музикантів, що грають на струнних, ударних та духових інструментах. У лівій частині композиції зображено пневматичний орган; тут видно установку з органними трубами, праворуч від неї - органіст, ліворуч - двоє помічників, що нагнітають повітря у труби за допомогою ножних міхів.

У правій частині композиції - двоє акробатів. Один з них тримає жердину, другий лізе по ній вгору. Фреска "Скоморохи" жваво й образно розповідає про давньоруське музичне та циркове мистецтво.

Орган у сцені "Скоморохи". Реконструкція С. Висоцького та І. Тоцької:

"Скоморохи". Фрагменти:

Фрескові розписи башт Софіївського собору є надзвичайно цінним історичним джерелом. На них представлені портрети історичних діячів середньовічної Русі та Візантії, вони дають цікаві різнобічні відомості про придворний побут, про тваринний світ, мисливський промисел, про музичну культуру Стародавньої Русі. Ці фрески виконані з великим знанням малюнка, кольору, законів композиції, що свідчить про високий рівень майстерності художників, які їх створювали. Своїм змістом і художньою цінністю розписи башт Софії Київської є унікальними пам'ятками світового мистецтва.

Орнамент:

Орнамент:

Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»
Адреса: Україна, Київ, вул. Володимирська, 24
ст. метро "Золоті ворота ".
Час роботи собору: 10:00 - 17.30
Вихідний день: четверг