Софія Київська
Заповідник
Софіївський Собор у Києві

Головна       Заповідник "Софія Київська"      Собор Софія Київська      Архітектурні пам'ятники на території заповідника Софія Київська


укр. рус. eng.


Заповідник
Софія Київська

Історія
План заповідника
СОБОР СОФІЯ КИЇВСЬКА
Нартекс - притвор храму
Архітектура і розписи
- ПЛАН 1-го поверху
- Мозаїки
- Фрески
- Графіті
- інші деталі
Саркофаг Ярослава Мудрого
Північна галерея
Башти
Хори
- ПЛАН 2-го поверху
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТКИ на території заповідника
Дзвіниця
Бурса (Семінарія)
Братський корпус
Будинок митрополита
Трапезна
Консисторія (Хлібня)
Південна в'їзна башта
Брама Заборовського
Перша древньоруська бібліотека
ФІЛІАЛИ ЗАПОВІДНИКА
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ






Визначні місця Києва
Екскурсії Київ
тур вихідного дня Київ
екскурсії по Києву
екскурсійні тури
гарячі тури Київ
гарячі путівки Київ


АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТКИ XVIII СТОЛІТТЯ на території заповідника Софії Київської

Створення ансамблю кам'яних будинків на подвір'ї Софіївського собору тісно пов'язане з історією України XVII - XVIII століть. У XVIІ столітті завершуються процеси формування народностей і становлення трьох національних культур на основі культури Стародавньої Русі. Зміцнення національної самосвідомості українського народу, тісні економічні й культурні контакти з сусідніми країнами стали стимулом бурхливого розквіту української економіки і культури.

У цей період на Україні широко розгорнулося будівництво монастирів, яке мало на меті не тільки культові цілі. В тих історичних умовах це був один з дійових засобів протистояти католицизмові, розвивати національну культуру. Але, будучи релігійними осередками, монастирі разом з тим часто ставали центрами освіти і писемності. До монастирських ансамблів входили різноманітні будинки як культового, так і цивільного характеру - бурси, колегіуми, друкарні, школи тощо.

В архітектурному обличчі цих ансамблів, у силуетах будинків, формах куполів, пишному декорі відобразилися національні особливості українського зодчества, для якого характерні тісний зв'язок з народним мистецтвом, з природою, прагнення до барвистості, ошатності.

Історія Софіївського монастирського ансамблю починається в З0-40-ті роки XVII століття, коли для заснованого Петром Могилою монастиря було споруджено комплекс дерев'яних будинків. Про них нам відомо з плану 1695 року.

Софіївський монастир у XVII ст. (за планом 1695 р.):

Софія Київська

Територія монастиря, оточеного глухою дерев'яною огорожею, була значно ширшою від митрополичого подвір'я XI століття. Монастирські будинки розташовувалися навколо Софіївського собору. Єдиний в'їзд у монастир проходив під дзвіницею, що стояла в північно-східному куті території. Після пожежі 1697 року на території Софіївського монастиря розгорнулось кам'яне будівництво.

Кам'яна забудова характерна для українських монастирських ансамблів XVII - XVIII століть: тут ми бачимо високі фронтони м'яких хвилеподібних обрисів, грушовидні куполи, дахи "з заломами" *, ліпний декор на фасадах.

Основним будівельним матеріалом була цегла і вапняно-піщаний розчин. Причому цегла часто застосовувалась не тільки для мурування стін і склепінь, але й для фундаментів. Стандартних розмірів цегли не було, тому іноді навіть в одному будинку можна зустріти цеглу різної величини. Вн??слідок нерівномірності випалювання цеглини мали різні відтінки - від темно-червоного до світло-жовтого. Як прави??о, всі внутрішні приміщення будинків мали склепінчасті перекриття. У житлових приміщеннях стояли печі, облицьовані візерунчастими полив'яними плитками, що надавало інтер'єрам особливого колориту. У 1786 році в зв'язку з секуляризацією* церковних земель Софіївський монастир було закрито.


Пропонуємо ознайомитися з пам'ятками архітектури XVIII століття за маршрутом, позначеним на плані Софіївського заповідника. У цілому ансамбль будинків дуже мальовничий. У центрі височить Софіївський собор, з південно-східного боку здійнялася вгору дзвіниця; з півдня розташована трапезна; в північній частині території - бурса і Братський корпус, навпроти головного входу в собор - будинок митрополита. Вся територія оточена кам'яним муром, в якому у XVIII столітті було три в'їзди: під дзвіницею, під південною в'їзною баштою і через західні ворота (так звану Браму Заборовського, яка тепер замурована). Крім пам'яток архітектури, на подвір'ї є ряд пізніших споруд, які не мають історико-художньої цінності.

"Краєвид старого міста з Ярославового валу". Літографія В. Тімма. 1854 р.:

Софія Київська

Читайте далі:
- Дзвіниця
- Бурса (Семінарія)
- Братський корпус
- Будинок митрополита
- Трапезна
- Консисторія (Хлібня)
- Південна в'їзна башта
- Західні ворота (Брама Заборовського) і мур





  •  Мозаїки та фрески Cофіївського Собору




    Віртуальний тур по территорії заповідника

  • __


    Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»
    Адреса: Україна, Київ, вул. Володимирська, 24
    ст. метро "Золоті ворота ".
    Час роботи собору: 10:00 - 17.30
    Вихідний день: четверг