Софія Київська
Заповідник
Софіївський Собор у Києві

Визначні місця Києва
Екскурсії Київ
тур вихідного дня Київ
екскурсії по Києву
екскурсійні тури
гарячі тури Київ
гарячі путівки Київ

АРХІТЕКТУРА і РОЗПИСИ інтер'єру СОФІЇВСЬКОГО СОБОРУ

Увійшовши з нартекса (притвору) в СОБОР, відвідувач знайомиться з внутрішньою архітектурою, яка збереглася з XI століття без особливих змін. Враження від першого знайомства з інтер'єром храму прекрасно передав відомий радянський історик академік Б.Д.Греков: "Переступивши поріг Софії, ви відразу опиняєтесь у владі її грандіозності й пишності. Величні розміри внутрішнього простору, строгі пропорції, розкішні мозаїки і фрески полонять вас своєю досконалістю раніше, ніж ви встигнете вдивитися і вдуматися в усі деталі й збагнути все те, що хотіли сказати творці цього найбільшого твору архітектури і живопису".

ПЛАН СОФІЇВСЬКОГО СОБОРУ, 1-й поверх

Перший поверх

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

	Стародавні частини Софіївського собору (XI -XII ст.)
	Добудови XVII-XIX ст.
	Експоновані розкопи
	Маршрут екскурсії

1. Макет. Софіївський собор у XI-XII ст.
2. Макет. Софіївський собор. Сучасний вигляд.
3. Двері XVIII ст.
4. Пороги XI ст.
5. Основи стовпів аркади XI ст.
6. Фрагменти підлоги XI ст.
7. Іконостас XVIII ст.
8. Плита престолу XI ст.
9. Підлога кінця XVII - поч. XVIII ст.
10. Горнє місце і крісло митрополита XI ст.
11. Саркофаг Ярослава Мудрого.
12. Надгробник Платона Городецького.
13. Надгробник Євгенія Болховітінова.
14. Віконна рама XI ст.
15. Князівська гробниця.
16. Основи кладки аркбутана XI ст.
17. Фрагменти архітектурних кам'яних деталей собору XI ст.
18. Вхід і сходини башти XI ст.
Теги: колишня князівська усипальниця, колишня галерея, вівтар Георгія, вівтар Петра та Павла, трансепт, нартекс, головний вівтар, центральний неф, вівтар Якима та Анни, вівтар Михайла, хрещальня, південна башта

Внутрішнє планування Софіївського собору чітке і ясне: прямокутна в плані споруда, витягнута по осі північ-південь, поділена дванадцятьма хрещатими стовпами на п'ять нефів - поздовжніх коридорів, які в східній частині закінчуються півколами апсид. Центральний неф вдвоє вищий і ширший від бокових і дорівнює за розмірами трансепту* - головному поперечному членуванню. З півночі і півдня трансепт замикають двох'ярусні трипрольотні арки, які внизу спираються на восьмигранні, а вгорі - на пучкові стовпи*.

Така сама аркада* замикала колись із заходу і центральний неф Софіївського собору. Від неї залишилися основи восьмигранних стовпів, знайдені під час археологічних досліджень.

Головний вівтар:

Таким чином, в XI столітті центральний неф і трансепт утворювали в перетині рівноконечний просторовий хрест, над центром якого височів головний купол собору. Його тримали підпружні арки*. Перехід від підкупольного квадрата до круглого барабана здійснено за допомогою парусів* (сферичних трикутників). Такий тип храму називається хрестовокупольним. Візантійська хрестовокупольна система, покладена в основу архітектурної композиції Софії Київської, дістала дальший розвиток у древньо-руському зодчестві.

Від архітектури інтер'єра Софіївського собору з XI століття не збереглась лише західна частина центрального нефа. В результаті перебудов XVII-XVIII століть загинула трипрольотна арка, перероблено склепіння в західних членуваннях, на місці древнього головного входу зроблено велику арку. Залишки мармурового порога XI століття виявлено під час археологічних розкопок.

Другий поверх займають просторі хори* (полаті), розміщені над боковими нефами і в західній частині Софіївського собору. Полаті - це місце, призначене для князя і його придворних, а простому люду належало перебувати внизу. Таким чином, архітектура споруди підкреслювала класову диференціацію феодального суспільства. Розміри Софіївського собору такі: довжина - 37 м, ширина - 55 м, висота від підлоги до зеніту центрального купола - 29 м.

Вид на західні хори:

Трансепт:

Велику роль у вирішенні внутрішнього простору відігравала освітленість різних приміщень споруди. З більш низькими затемненими боковими нефами і галереями різко контрастував центральний підкупольний простір, освітлений дванадцятьма вікнами центрального барабана купола. Це давало змогу тим, хто входив у храм, зосередити увагу на вівтарній частині.

На стінах Софіївського собору зберігся унікальний щодо своєї художньої цінності ансамбль монументального живопису XI століття: 260 кв. м мозаїк (зображень, набраних по вогкій штукатурці кубиками скловидної маси - смальти) і близько 3 тисяч кв. м фресок (розписів водяними фарбами по вогкій штукатурці).

Читайте далі:
- МОЗАЇКИ >>>
- ФРЕСКИ >>>
- ГРАФІТІ >>>
- інші деталі интерьеру Софіївського собору >>>

Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»
Адреса: Україна, Київ, вул. Володимирська, 24
ст. метро "Золоті ворота ".
Час роботи собору: 10:00 - 17.30
Вихідний день: четверг