Софія Київська
Заповідник
Софіївський Собор у Києві

Визначні місця Києва
Екскурсії Київ
тур вихідного дня Київ
екскурсії по Києву
екскурсійні тури
гарячі тури Київ
гарячі путівки Київ

ФРЕСКИ Софіївського собору

Фрески прикрашали у давнину всі бокові стіни споруди, галереї, башти і хори. В XVII столітті первісний живопис під час ремонту частково оновлювався клейовою фарбою. На рубежі XVII-XVIII століть древні фрески, на той час пошкоджені, були поштукатурені й забілені. У XVIII столітті на первісному стінописі були зроблені нові олійні зображення, що відповідали вимогам епохи. В середині XIX століття фрески були розчищені з-під розпису XVIII століття і знову закриті олійним живописом, який не відзначався художньою цінністю, хоча сюжети його в основному повторювали іконографічну схему стародавніх фресок, які збереглися на той час.

Трансепт. Північний бік. Схема розміщення фресок:

Трансепт. Південний бік. Схема розміщення фресок:

У процесі сучасних реставраційних робіт у Софіївському соборі фрески XI століття розчищено з-під пізніших нашарувань, укріплено місця відшарування фрескової штукатурки. Пізній живопис залишено в місцях, де фрески втрачено, для збереження єдності стінописного ансамблю собору. В окремих місцях збереглися композиції XVII і XVIII століть.

фреска "Зішестя Христа в пекло" ("Зішестя в пекло"). Трансепт. Північний бік:

фреска "Зішестя Христа впекло". Пророки. Фрагмент

"Зішестя святого духа". Фрагмент. Трансепт. Південний бік:

До системи фрескового розпису входять багатофігурні сцени, зображення святих на повний зріст, напівфігури святих, численні орнаменти.

У центральному підкупольному просторі бачимо багатофігурні євангельські сцени розповідного характеру - про діяння і жертву Христа, про поширення християнського віровчення. У давнину композиції розміщувалися в хронологічній послідовності по колу, зліва направо, зверху вниз трьома регістрами. Початкові сцени циклу були змальовані на склепінні трансепту і західної частини центрального нефа. Жодна з фресок верхнього регістра не збереглася до наших днів.

Сцени середнього регістра розміщені під склепінням над потрійними аркадами і починаються в північній частині трансепту двома композиціями - "Зречення Петра" і "Христос перед Каїафою". Далі розповідь переходить на південну частину трансепту, де розміщена композиція "Розп'яття". Решта фресок середнього регістра не збереглася.

Фрески нижнього регістра розміщені над восьмигранними стовпами трансепту. На північній стіні збереглися сцени "Зішестя Христа в пекло" і "Явлення Христа жонам-мироносицям", на південній -"Увірування Хоми" і "Відіслання учнів на проповідь". Поряд з останньою композицією на суміжній стіні бачимо заключну сцену всього євангельського циклу - "Зішестя святого духа".

Особливу цінність серед фресок Софіївського собору становить груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Композиція містилась на північній, західній і південній стінах головного нефа. Про центральну частину цієї композиції, розміщену на західній стіні, яка не збереглася, відомо з малюнка Абрагама ван Вестерфельда 1651 року. На малюнку зображені Ярослав Мудрий з макетом Софіївського собору в руці, дружина Ярослава княгиня Ірина. Вони йдуть до постаті Христа, біля якого, можливо, стояли князь Володимир і Ольга - основоположники християнства на Русі. За Ярославом та Іриною в урочистій процесії йшли їхні сини й дочки. Від цієї великої композиції збереглися чотири фігури на південній стіні центрального нефа і дві - на північній.

Портрет родини Ярослава Мудрого. Фрагменти. Центральний неф:

Портрет родини Ярослава Мудрого:

1. Реконструкція В. Лазарєва: ліворуч від Христа - княгиня Ірина з дочками, праворуч - Ярослав Мудрий з синами

2. Реконструкція С. Висоцького: ліворуч від Христа - князь Володимир і Ярослав з синами, праворуч - княгиня Ольга і княгиня Ірина з дочками

3. Реконструкція А. Поппе: ліворуч від Христа - Ярослав з синами і дочкою; праворуч - княгиня Ірина з дочками

Фреска дуже потерпіла під час реставрації XIX століття. На південній стіні зверху фрески олією були змальовані постаті великомучениць, на північній стіні - святих. Розчистку цих фресок здійснено після організації Софіївського заповідника в 1934-1935 роках. На північній стіні, крім фрески, видно три постаті, змальовані в XVIII столітті, і голову святого - у XIX столітті.

Та обставина, що фрескова композиція погано збереглась, і відсутність первісних написів утруднюють реконструкцію всієї сцени і визначення кожної з фігур. Хоч чотири постаті на південній стіні широко відомі як портрети дочок Ярослава, існують наукові гіпотези, що визначають ці зображення як чоловічі (зокрема, дві перші постаті зі свічками в руках). Портрет родини Ярослава Мудрого, розміщений у центрі собору, служив утвердженню князівської влади. І тепер, дивлячись на зображених на портреті людей, ми згадуємо про зв'язки київського княжого дому з найбільшими державами Європи. Дружина Ярослава Мудрого Ірина (Інгігерд) була шведською принцесою, його сини, Святослав і Всеволод одружилися з грецькими царівнами, а дочки - Єлизавета, Анна і Анастасія - були королевами Норвегії, Франції та Угорщини. Фресковий портрет родини Ярослава Мудрого - це унікальна пам'ятка древньоруського портретного монументального живопису.

Інші розписи на першому поверсі Софіївського собору мають релігійний зміст. Фрески бокового вівтаря Якима і Анни розповідають про діву Марію та її батьків, фрески вівтаря Петра і Павла - про діяння апостола Петра.

Фрески південного (Михайлівського) бокового вівтаря присвячені архангелові Михайлу, який вважався покровителем Києва і князівської дружини: в апсиді бачимо монументальну півпостать Михайла, під нею - фігури святителів. На склепінні перед апсидою зображено сцени "Єдиноборство з Іаковом" (північний схил) і "Поверження сатани" (південний схил). На склепінні в передвівтарній частині нефа збереглися фрескові композиції "Явлення архангела Захарії", "Явлення архангела Валаамові" (північний схил склепіння) і "Явлення архангела Ісусові Навіну" (південний схил склепіння). У Михайлівському вівтарі на південній стіні збереглась дерев'яна віконниця XI століття. Під нею - композиція XVIII століття "Чудо архангела Михайла в Хонех".

"Апостол Павло". Фрагмент. Боковий вівтар Петра і Павла:

"Апостол Петро". Фрагмент. Боковий вівтар Петра і Павла:

Сцена з "Житія Петра". Голова хлопчика. Фрагмент. Вівтар Петра і Павла:

"Воїн". Центральний неф. Південно-західний підкупольний стовп:

Північний боковий вівтар собору присвячений святому Георгію - духовному патрону князя Ярослава Мудрого (хрещене ім'я князя - Георгій). У склепінні апсиди бачимо напівфігуру Георгія, під нею - святителів. На склепінні вівтарної і передвівтарної частин були змальовані сцени з житія Георгія. З них фрагментарно збереглися композиції "Допит Георгія Діоклетіаном", "Мучення Георгія в яру з вапном" та ін.

На північній стіні, ліворуч проходу в колишню галерею збереглося фрескове зображення чоловіка в світському одязі з піднятими руками. Існує припущення, що це - фрагмент великої композиції "Ярослав Мудрий перед святим Георгієм", яка не залишилась, і постать чоловіка є зображенням князя.

У Георгіївському боковому вівтарі привертають увагу дві намальовані чоловічі голови в склепінні вівтаря, ліворуч від зображення Георгія. Ці малюнки виконані продряпуванням фрескового фону, очевидно, під час реставраційних робіт XIX століття.

"Невідома свята". Боковий вівтар Георгія:

"Святий". Георгіївський вівтар. Фреска XI ст.:

"Свята Варвара". Фрагмент. Центральний неф. Північно-західний хрещатий стовп:

"Пророк". Фреска XI ст. Георгіївський вівтар:

"Святий Микола". Фреска XI ст. Центральний неф:

"Свята". Фреска XI ст. Центральний неф:

"Невідома свята". Боковий вівтар Георгія:

"Свята Надія". Боковий вівтар Георгія:

"Явлення архангела Валаамові". Фрагмент. Боковий вівтар Михайла:

"Невідомий святий". Південна внутрішня галерея:

"Святий Фока". Південна внутрішня галерея:

"Святий Філіпола". Південна зовнішня галерея (західна частина):

"Свята Євдокія". Західна внутрішня галерея:

"Святий Федір Стратилат". Фрагмент. Північна внутрішня галерея:

"Невідомий святий". Боковий вівтар Георгія:

Велике місце у системі розписів собору займають окремі постаті святих. Серед них - зображення мучеників, святителів, апостолів, святих воїнів та ін. У західній частині, де під час богослужіння перебували жінки, переважно зображені "святі жони" - Варвара, Уляна, Христина, Катерина та інші. Виділяються яскравістю образів чотири жіночі постаті в медальйонах у західній частині Георгіївського бокового вівтаря.

На жаль, первісна соковитість кольорів більшості фресок не збереглася. Фрескові зображення були виконані на голубому фоні. В розписах переважали темно-червоні, вохристі, білі та оливкові кольори. Особливу увагу художники приділили змалюванню облич, створивши чудову галерею образів з індивідуальною характеристикою. Привертають увагу постаті апостола Павла (вівтар Петра і Павла), Варвари (західний трансепт), Фоки (південна внутрішня галерея), Федора (північна внутрішня галерея) і багато інших.

"Хрещення". Фрагмент. Апсида хрещальні:

"Сорок севастійських мучеників". Фрагменти. Хрещальня:

Як мозаїчні, так і фрескові розписи собору органічно зв'язані з архітектурними формами інтер'єра. Їм притаманна декоративність, чіткість художньої мови, глибина і виразність образів.

"Імператор Костянтин". Фреска XI століття. Михайлівський вівтар:

"Імператор Юстиніан". Фреска XI століття. Вівтр Якима і Анни:

"Вручення Марії кокцину і пурпуру". Фреска XI століття. Вівтар Якима і Анни:

"Боротьба архангела з Яковом". Фреска XI століття. Михайлівський вівтар:

"Постать князя" (?). Фреска XI століття. Георгіївський вівтар:

фреска Архангел:

фреска Святий Георгій Фрагмент:

фреска Благовіщення. Архангел Гавриїл. Фрагмент:

фреска Цілування Марії і Єлисавети Фрагмент:

фреска Запевнення Фоми. Христос і Апостоли. Фрагмент:

фреска Святителі. Ліва частина:

фреска невідомий святитель:

фреска Святий Панкратій Фрагмент:

фреска Григорій Богослов:

фреска невідомий Святий:

фреска Святий Єрмилос:

фреска Святий Віктор:

фреска Святий Мелітон:

фреска Іоанн Предтеча:

фреска невідомий Святий:

фреска Грифон. Фрагмент:

Фрагменти фресок:

Імена живописців невідомі. Лише в Михайлівському боковому вівтарі зберігся грецький напис "Георгій", виконаний по вогкій фресковій штукатурці до нанесення фарби на неї. Можливо, що це ім'я одного з художників, які працювали в соборі.

Велику роль у системі розписів відіграють численні орнаменти, які розділяють мозаїчні композиції, прикрашають арки, пілони, віконні й дверні прорізи. Вони підкреслюють архітектурні форми споруди і роблять живописне оздоблення Софії Київської особливо барвистим і багатим.

Читайте далі:
- Фрески у північної зовнішньої галереї >>>
- Фрески і БАШТАХ Софіївського собору >>>
- Фрески на 2-му поверсі Софіївського собору (ХОРИ) >>>

- МОЗАЇКИ >>>
- ГРАФІТІ >>>
- інші деталі интерьеру Софіївського собору >>>

Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська»
Адреса: Україна, Київ, вул. Володимирська, 24
ст. метро "Золоті ворота ".
Час роботи собору: 10:00 - 17.30
Вихідний день: четверг